Трагіфарс «В обіймах імператриці», написаний автором на основі історико-документальних джерел і оригінальних досліджень середини XVIII – XIX століть, хоч і є насамперед белетризованим відтворенням духу епохи постпетровської імперії, однак проникливий читач з легкістю віднайде аж надто очевидні і прямі паралелі між діяннями й устремліннями царедворців тієї доби і доби нинішньої. Брехня, підступність, зажерливість, садистичні нахили, замасковані до певного часу в облудні обгортки красивих слів і пишномовних гасел, – все це нікуди не щезло із арсеналу психопатичних можновладців, тільки й того, що в процесі «історичного поступу» набуло фарисейськи витонченіших, відтак ще значно загрозливіших і цинічніших рис.