Дмитро Донцов (1883–1973) посідає особливе місце в історії української політичної думки ХХ сторіччя. Його думки і погляди мали значний, а подекуди й вирішальний вплив на сучасників, готуючи молоде покоління до боротьби за незалежність України. Серед українських ідеологів, творчість яких так завзято фальшували та перебріхували, Дмитро Донцов безперечно попереду. Але в наш час, коли месіанізм Донцова щодо утворення незалежної Української держави дочекався здійснення, його праці й надалі мають вагоме значення. Вони вилущують з нас почуття меншовартості, формують патріотизм і тлумачать усі історичні помилки. А термін «націоналізм», яким фальшувальники нас лякали, називаючи то «тоталітарним», то «інтегральним», чого у Донцова ніколи не було, сприймається зараз уже не так страшно. Бо донцовський націоналізм – це перш за все боротьба за незнищенність української національної ідеї. Такої ж самої ідеї, якою керуються і всі решта європейських націй. У видавництві «Фоліо» 2016 року вийшла друком книга Д. Донцова «Культурологія».